ЧАСТИНА I

1.

Лолiта, свiтло мого життя, вогонь моїх чересел. Грiх мiй, душа моя.

Ло-лi-та: кiнчик язика виконує шлях у три сходинки з пiднебiння вниз, щоб на

третьому штовхнутися в зуби. Ло. Лi. Та.

Вона була Ло, просто Ло, вранцi, п'ять футiв на зрiст (без двох вершкiв

та в однiй шкарпетцi). Вона була Лола в довгих штанях. Вона була Доллi в

школi. Вона була Долорес на пунктирах бланкiв. Але в моїх обiймах вона

завжди: Лолiта.

А попередницi в неї були хоч? Авжеж - були... Бiльше скажу: й Лолiти б

не сталось, якби я не покохав колись далеким лiтом одну, первiсну дiвчинку.

У деякiм князiвствi бiля моря (майже як у По).

Коли ж це було, а?

Приблизно за стiльки ж рокiв до народження Лолiти, скiльки менi було

того лiта. Можете завжди покладатись на вбивцю щодо вигадливостi прози.

Шановнi присяжнi жiночої та чоловiчої статi! Експонат Номер Один являє

собою те, чому так заздрили Едгаровi серафiми - зле-обiзнанi, простодушнi,

шляхетнокрилi серафiми... Залюбуйтеся-но цим клубком тернiв.

2.

Я народився 1910 року, в Парижi. Мiй батько вiдзначався нiжнiстю серця,

легкiстю вдачi - та повним вiнегретом з генiв: був швейцарський громадянин,

напiвфранцуз-напiвiталiєць, iз Дунавським прожилком. Ось я роздам декiлька

чудових, глянсо-блакитних карток.

Йому належав розкiшний готель на Рив'єрi. Його батько та обидва дiди

гендлювали вином, дiамантами та шовками (розподiляйте самi). У тридцять

рокiв вiн одружився з англiйкою, донькою альпiнiста Джерома Дуна, онучкою

двох Дорсетських пасторiв, експертiв з премудрих предметiв: палеопедологiї й

Еолових арф (розподiляйте самi). Обставини та причини смертi моєї вельми

фотогенiчної матерi були досить оригiнальнi (пiкнiк, блискавка); менi ж було